Електронні книги / #пародія (8)
Казка про Королевічну Ремінісценцію з країни Аллюзій
За лісами, за морями, за розлогими степами, Кролевічна жила, наче статуя зі скла.
Куди глянь - усе не можна, бо, бач панночка вельможна, треба імідж зберегти, не зганьбити і п’яти.
В один день терпець урвався - звідки тільки норов взявся, почала робити все всупереч. Як затрясе…
Королівство, батьків трон - танцювали ходором - написала список мрій, гайда втілювать мерщій!
Більш за все вона хотіла дослідити дельту Ніла, підійнятись на Говерлу, виловити собі перли,
Спробувати медовуху, мчатись на коні щодуху, і позбутися навічно свого сану ще до січня.
Не одразу все вдавалось, хоч дівчина і старалась, все ішло на дурника, як в того халтурника.
Спробувала втекти з дому — втрапила у перегони, подружилась з гномами — скінчилось погромами.
Ледь не втопла, як пірнала, бо сирені довіряла потримати плаття десь на Прикарпатті…
Батько вже махнув рукою, мати крутить головою, народилась сестра — з дому знов іти пора.
Вже дівча не статуетка — бо тепер вона «поетка», на гітарі грає, пісненьки складає.
Своїм гострим язичком лупить, ніби кулаком, та не нам її судити, бач, зопалу може й вбити.
Мати потайки зітхає, чоловіка запевняє: “Головне — здорова, хоч не мармурова”.
Кілька років пролетіло, королівство все бриніло, повне до верху пліток, про принцесу балачок.
Раптом враз прийшла біда: «Королевічна, сюда!» — голосили люди із нікуди-всюди.
“Ельфів військо войовниче під стінами. Батько кличе повернутись до хоромів, до державницьких прийомів”.
Зібралася за хвилину, рятувать свою родину, підданих і царство - своє господарство.
З чаркою наперевагу — залітає із наснагою, і поперед війська вишукується свійсько.
«Гей ви ельфи, що потрібно» — верещіть одноосібно, а сама п’янюща, хоч їх там тьма-тьмуща.
Дралися на кулаках — лишилася на ногах, чаклували міражі — мертві встали, як живі,
А вона не моргне оком — усе лякає пневмококом, сипе вумними словами да висвіркує зубами.
Як змагалися в піснях — дзвін пішов по всіх лісах. Зрештой, нишком протрезвіла, бачить — так не буде діла,
Дуже все підзатягнулось, тож дівчина усміхнулася, і поцьомала царя ельфів серед пустиря.
Тиша впала навкруги, недалеко до біди — тут усі позамирали, і роти повідкривали.
Ельф недовго щось кумекав — одразу не бекав-мекав, а надів корону й повів до трону.
Обручились у ту ж хвилину, взяв дівчину за дружину. У державі настав мир, хоча тиждень тривав пір,
Пиво лилося рікою, батько, зрештою, в спокої — старша, на кінець, за мужем, гарним, вельми небайдужим,
Є роки перепочити, меншу розуму навчити, сам там був, усе розповів, як було, не як приплів.
...
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Слава Україні, аркушики! 🇺🇦
«Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»
Т.Г.Шевченко
... Детальніше