Сум старпера
СУМ СТАРПЕРА
Сумно мені,
що півжиття просрав я.
Але я поки маю трохи часу
На те, щоби просрать його так само,
Аж поки зовсім час не закінчиться.
Просиджуючи сраку на роботі,
Займався нецікавою фігньою,
В той час, коли життя не зупинялось,
В той час, як інші змінювали світ.
Цей світ належить молодим і сильним -
А не занудним втомленим старперам,
Що на роботі просиділи сраку,
Не ворухнувши нею зайвий раз...
Тямущим, енергійним та амбітним -
А я вже сивий, сиплеться пісок...
Коли я став таким, де помилився?
Але мій час пройшов. Лишився сум.
[18.10.2019]
--------------------------------
Вийшовши на вулицю під час лікарняного, я усвідомив таку річ: удень місто належить школярам і студентам, пенсіонерам і маргіналам, - а не задротам, які сидять в цей час у своїх офісах та займаються всякою фігньою. А тим часом місто живе своїм життям, живе без них, без нас...
Посилання на пісню - у першому коментарі.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.