Сум старпера

11037
Публікація: 20.12.2025
Вірш
Завершено

СУМ СТАРПЕРА

Сумно мені,

що півжиття просрав я.

Але я поки маю трохи часу

На те, щоби просрать його так само,

Аж поки зовсім час не закінчиться.

Просиджуючи сраку на роботі,

Займався нецікавою фігньою,

В той час, коли життя не зупинялось,

В той час, як інші змінювали світ.

Цей світ належить молодим і сильним -

А не занудним втомленим старперам,

Що на роботі просиділи сраку,

Не ворухнувши нею зайвий раз...

Тямущим, енергійним та амбітним -

А я вже сивий, сиплеться пісок...

Коли я став таким, де помилився?

Але мій час пройшов. Лишився сум.

[18.10.2019]

--------------------------------

Вийшовши на вулицю під час лікарняного, я усвідомив таку річ: удень місто належить школярам і студентам, пенсіонерам і маргіналам, - а не задротам, які сидять в цей час у своїх офісах та займаються всякою фігньою. А тим часом місто живе своїм життям, живе без них, без нас...

Посилання на пісню - у першому коментарі.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі