Тату

Тату, я не виросла принцесою —

Без корон і казкових балів.

Світ виявився зовсім нечесним,

І не з тих, що ти мені малював.

Те, що ти мені дав —

Я нічого з цього не взяла,

Не тому, що була невдячна,

А тому, що собою була.

Я не стала тою, ким ти хотів,

Щоб я була — спокійна, тиха.

Я навчилась тримати удар

І сміятись крізь власні лиха.

Я не стала більше елегантною —

В мені більше правди, ніж скла.

Мої руки в шрамах від виборів,

Моя душа — жива і смілива.

Можливо, я не твій ідеал,

Не з обкладинок і не з мрій.

Але я — це я, тату,

І в цьому моя сила й мій бій.