Таємні щоденники
00035
Він писав свій мемуар –
Це його таємний дар.
На папері не брехав,
Для усіх, хто потерпав.
Скрізь веселого вдавав
І про те ж щодень читав.
Не любив бо усміх свій –
То лише облуди стрій.
Щоденник таєн дописав,
У друк ту збірку віддавав.
Для тих, хто біль у собі мав,
Скорботу бо не відпускав.
Для них життя не прикрашав,
Він все, як було розказав.
Тоді же святість погубив,
Бо іншим правди світ відкрив.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯