Руки
Часто люди не цінують те, що мають, не помічають зручностей свого життя. Але коли втрачають це, то дуже шкодують. Наприклад, Марта зрозуміла це, тільки коли загнала скалку в п'яту і кілька днів робила все, щоб не наступати на неї. Тобто ходила, підстрибуючи і кульгаючи. Або тоді, коли захворіла, боліло горло і кожен ковток був мукою. Виявляється, що люди ковтають не тільки під час їжі, а щохвилини, а вона цього навіть не помічала. Але цього разу було значно гірше.
Марта з Орестом залізли на горіх, що росте на подвір'ї. Орест хотів залізти на вершечок, а Марта ж завжди за братом полізе. От і впала з дерева, роздерла руку і спідницю. Почався плач, прибігла мама і потягнула дівчинку в хату. На долоні та лікті була кров, мама обробила рану перекисом (оце, знаєте, з білою піною і пекучим болем). А потім Марта довго лежала, поки не настав час обідати.
Вона побігла на кухню, де вже сиділи бабуся, мама і брати. Марта сіла з стіл, але взяти ложку у праву руку не могла. Довелося їсти лівицею.
Після обіду хотіла зашити свою спідницю. Але правиця боліла, а лівицею шити вона не вміла. І на ровері не покатаєшся, хіба тримати руль одною рукою, як Настуся. Але так можна впасти і ще більше поранитись. Ні, краще ці кілька днів почекати, хай заживе, тільки плакати від нудьги залишається.
Та ввечері прийшов порятунок. Додому приїхала Настуся, вона сьогодні була в місті і привезла книжок з бібліотеки. Марта розказала їй про пригоду вранці, а вона заспокоїла малу і запропонувала трохи розважитись. Отож вмосилася Настуся біля Марти і почала читати казку на ніч.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!