Політ
Одної літньої днини в селі був здійнявся сильний вітер. Здував усе й усіх, навіть людей які їхали на велосипедах. Орест їхав попри церкву, став, щоб перечекати хвилю вітру, але не витримав ногами і скотився у рів.
У дітей є таке, що катаючись на гойдалці, треба зробити повний оберт - це називається "сонечко". А якщо тільки коливання на півоберта - то "напівсонечко". І те, й інше вважається великим подвигом, але ще ні в кого не вдавалося зробити сонечко. Лишень без людини на гойдалці сидіння може крутитися навколо своєї осі.
Марта саме каталася на гойдалці, вітер підніс її майже до сонечка. І раптова хвиля вітру понесла її вгору, до неба. Марта вміла плавати, а повітря було густе, неначе вода, тому вона, пливучи "жабкою", трималася над подвір'ям. Але вітер, як підводні течії, постійно колихав її й не давав залишатися в одному місці й положенні. Він вимагав постійного руху і кмітливості, яких Марті не вистачало. Тому вона краєм плаття зачепилась за ринву (водостічний жолоб) і матилялась там, як целофановий пакетик.
Врешті вона відчепила тканину від ринви і вилетіла на дорогу. Було дуже дивно летіти метр над землею і не падати. Це так, як в ставі плавали колись з татом. А зараз вітер просто повільно ніс Марту над дорогою, часом піднімаючи вище, а часом нижче.
Аж раптом заграла музика. Дівчинка подумала, що це з подвір'я Квітиськів, але щойно вона кліпнула, політ припинився і Марта опинилась у себе в ліжку.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!