Я знаю

Я знаю, Боже, що війна – це тільки люди і їх життя

Я знаю, Господи, що моє виття – це тільки моє виття.

Я знаю, що втрати, криваві рани, голод, розруха, смерті –

Це дорога по колу в нескінченній людській круговерті.

У мене, Боже, до тебе одне єдине прохання:

Коли ти відкриєш очі прокинешся на світанні

У своєму райському саду – у найпрекраснішому Едемі

Оглянеш дерева, кожну травинку і навіть листочки окремі…

Відчуєш, як розливається тілом солодкий щем і любов до всього,

Як хочеться доброго, вічного, щирого і святого…

Саме в цей час свого блаженства незвіданого і великого,

У момент любування і прославляння себе ясноликого

Згадай, коли прийшла думка створити нас по образу і подобі…

І запустити смертельний, жаский і жорсткий кругообіг.

Тоді поверни час назад і позбудься цих небезпечних ідей…

І насолоджуйся добрим, вічним, святим але… без нас…без людей.