Тиша

Вони серед натовпу великого міста,

Мовчки в кав’ярні, немов наодинці.

Здається немає їм іншого місця.

Зустрітись очами, торкнутись мізинця.

Навкруги метушня, всі кудись поспішають

Навколо нікого не помічають.

А тут, лише кава повільно холоне,

І тиша між ними гучніше за подих.

Вперто годинник рахує хвилини,

В тиші сховались слова і обійми.

І вже неважливі мовчання причини,

Якщо вони в тиші стали своїми.