в настоупний день...

2105
Публікація: 05.08.2022
Вірш
Завершено

усі шляхи у сьогодень

ведуть за тіні небокраю,

де міражі, відлуння де

у буревіях хмарограю.

овалом місяць... - талісман

завис блідий над крутояром.

низинний хвилею туман

похмуро стелеться по яру.

в якому тиша, спокій, сон,

ні руху, поруху, ні зрушень... -

мов у труні, в якій на схрон

поклали мрію заворушень.

познаки навіть там нема

у блідо сивому безкраю -

що ось, раптово зникне тьма,

проллється шумний дощ із градом.

чи може сніг впаде рясний.

і ярий віск засяє в зорях!...

аж ні! святенницький, пісний

цей день полону у покорі.

...і оселилась самота...

...і так повільно лине днина!... -

яка мов зайвість у літах

розстане в часі...

...неодмінно...

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі