Спини мене

спини мене коли надумаю піти 

тримай за руки міцно-міцно

і до грудей легенько притисни 

дивись на мене ніжно вічно

спини мене коли надумаю піти 

коли біля дверей стоятиму в піжамі

спини мене, бо більш не віднайти

такого чистого, шаленого кохання 

спини мене, коли надумаю піти 

коли у поспіху, кидаю речі у валізу 

безмежно важко іноді, скажи?

спинити ту яка не бачить сенсу 

спини мене, спини та схамени

скажи на вушко пошепки «кохана»

цього чекала вічність, може три

стікала кровʼю в серці моя рана 

спини мене, спини та схамени

а може не спиняй, бо вже запізно

і не потрібно вже ніяких «ми»

закрий за мною двері, вже навічно.