***

20032
Публікація: 03.02.2026
Вірш
Завершено

Телефони вниз екраном кладемо на тацю

За межею залишаються боси та коханці.

За межею доступу та усвідомлення

Залишаються рани незагоєні.

Ціна — всього лише вечеря.

Це на поверхні.

А, насправді, — повна втрата орієнтирів

І розум, як рука, яка завмерла.

І в розумінні хочеться, щоб швидше розійшлися,

Замовкли, встали та пішли.

Щоб прогорнути стрічку вже нарешті

І зрозуміти, що немає кому відповісти.

03.02.2026.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі