***
20032
Телефони вниз екраном кладемо на тацю
За межею залишаються боси та коханці.
За межею доступу та усвідомлення
Залишаються рани незагоєні.
Ціна — всього лише вечеря.
Це на поверхні.
А, насправді, — повна втрата орієнтирів
І розум, як рука, яка завмерла.
І в розумінні хочеться, щоб швидше розійшлися,
Замовкли, встали та пішли.
Щоб прогорнути стрічку вже нарешті
І зрозуміти, що немає кому відповісти.
03.02.2026.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯