В блаженстві й у вишині

В блаженстві й у вишині,

Де світло щедре й ласкаве,

Господь відкриває месенджер

Й запарює ранкову каву.

Бог любить, коли красиво:

Алілуя, амінь, любов і смирення.

Линуть послання з усіх сторін

З проханнями допомоги й благословення.

Іноді трапляються й подяки

За подарунки, про які Бог уже й забув.

Українці пишуть погано:

Таке не варто розбирати зі сну.

Незрозумілі слова і обірвані молитви.

Прокльони і просто матюки.

А якщо пустити на принтер,

В сльозах і крові ті листи.

Бог ставить ранкову каву

І пакує старий наплічник.

Якщо там зв’язку немає,

Молитви прийматиме особисто.

Він ходить розбитими вулицями,

Буває у бомбосховищах.

Вже знає, що іноді матюки ‒

Останні слова святого.

Учора зустрів Сатану.

Той пропонував евакуюватися.

«Боже, що ти у пеклі забув?» ‒

Кричав він йому і плакав.

Бог згадує запах кави,

Яку привезли волонтери.

Бог буде тут до останнього.

До останнього зайди мертвого.