Порізана минулим

Тепер я вся порізана минулим,

Прошита невідомістю із снів,

Проколота уже давно забутим

Я спокоєм із сірих кольорів.

Нестерпно відчувати чужу гордість,

Так бридко стало вірити в слова

Я закопала в сиру землю совість

Її плодом наїмся я сповна.

І безпідставні покарання долі

Я перетворю тілом в ситий гріх,

Руками перетисну горло волі

Та видавлю із себе тільки сміх.

Порізана, але на диво ціла,

Душа побита зріє співчуттям

Я просто встигла, дещо зрозуміла,

Життя - це дар, коли омите каяттям.