Затишок
10025
У тобі я знаходила спокій,
Обіймала завжди просто так.
Ніжний погляд відверто-глибокий
Найрідніший у світі — це факт.
І проблеми були, як дрібниці,
Зігрівала присутність тепла.
Не робили акцент на дурницях,
Все вкладали змістовно в слова.
Милувались щоразу світанком,
Рахували яскраві зірки.
Готувався назватися татком,
Обіймати б дочку залюбки.
Неймовірно приємні турботи
Додавали у дні кольорів.
Зустрічала, коханий, з роботи,
Готувала смачних пирогів.
Цілувала щодня до сніданку,
Прокидались завжди в унісон.
Цю картину дивилась до ранку...
Як же сумно: розвіявся сон...
©️ Любов Інішева (лютий 2026 р.)
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯