Куплети

Поки вітер пісні в гаю співав,

Поки сонце ніжно плечі гріло.

Зробила те, чого ніхто не знав.

У мені кохання тихо зріло.

Кохаю не того кого потрібно.

Відчула ніжність, спокій і тепло.

Не мій, та моєму серцю все одно.

Бо це чуття все тіло попекло.

Нехай із іншою живеш ти.

І серцем мене ти не пізнав.

Тобі пишу всі ці куплети.

Тому, хто мене не забажав.