❤︎

00019
Публікація: 18.02.2026
Вірш
Завершено

Я твóю ýсмішку хутко зашию,

Голкою гострою, ниткою срібною,

Стібки будуть рівні - тримаю за шию,

Ти вже відчуваєш себе непотрібною?

Метелики в очі, у вусі павук,

І бачити, й чути тобі це не варто,

Блокуй всі думки, блокуй кожен звук,

До тебе давно слід поставити варту.

Замкнуться вуста візерунком із шовку,

Слова вже в капкані, наступні - емоції,

Ти їжу давала лиш темному вовку,

Для світлого лúшила... жодної порції.

Застрягли у горлі усі твої крики,

А біль вже давно переповнює чашу,

Не вийде утримать звіринії рики,

Безсилля закінчить історію нашу.

(19.12.2025.)

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі