Лілії кущ

Через плівку вульгарності душ

косооко малюю дощі,

щоб під зоряним небом лілії кущ

розквітав, як любов уночі.

Розплескались долоні у снах,

вітер випалив скроні вогню,

а любов загубилась в буденних тих днях,

коли лілії цвіт потерпав від дощу.

Безголовість, отруєна ядом думок,

що блукали у хтивості слів...

Мені важко ковтати піщаний пісок,

коли поруч немає води.