Думки — тайфун

Думки — тайфун.

Не сховатися від вічних дум —

Тягне мене на дно

Все моє єство.

І голос зник...

Не можу зійти на крик!

Задихаюся, але мовчу.

Від хаосу в голові втекти не можу,

Порятунку я не маю.

Бо, хоч скільки я тікаю, —

Від себе мені не втекти.

Надія і відчай навіки в мені.