Пара на мосту
Стояла на мосту пара
Дівчина і хлопець
Про щось розмовляли, сміялися та мовчали
Тіки це мовчання не було сумним чи недоречним. Воно було тепле та приємне.
Після довгого мовчання вона промовила
-Хто я для тебе?
Хлопець задумливо дивився на неї. Не знав, що відповісти. Просто подруга, та невже просто подруга могла його серце битися в божевільному темпі, що навіть після кардіограми лікарі стояли мовчки. Чи просто подруга, могла своїми очима розповісти про цей світ. А вуста такі ніжні від вишневого блиску. Це єдині вуста що змогли завести його в оману.
А руки такі тендітні та хрупкі, змогли так сильно та міцно обійняти мене. А її душа, що віяло теплом, красою та спокоєм. Який зігрівав моє серце крижане. Чи її обійми теплі і ласкаві, що робили з темних, похмурих днів такими чудовими та яскравими.
Та мовчання, яке було теплим солодким та приємним. Таке мовчання тільки з нею. З однієї усмішки я вже готов відати життя. То хто вона? Просто подргуа?
Та поки він мовчав, вона зникла з моста.
Як 20 років тому
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.