Пара на мосту

00025
Публікація: 22.02.2026
Вірш
Завершено

Стояла на мосту пара

Дівчина і хлопець

Про щось розмовляли, сміялися та мовчали

Тіки це мовчання не було сумним чи недоречним. Воно було тепле та приємне.

Після довгого мовчання вона промовила

-Хто я для тебе?

Хлопець задумливо дивився на неї. Не знав, що відповісти. Просто подруга, та невже просто подруга могла його серце битися в божевільному темпі, що навіть після кардіограми лікарі стояли мовчки. Чи просто подруга, могла своїми очима розповісти про цей світ. А вуста такі ніжні від вишневого блиску. Це єдині вуста що змогли завести його в оману.

А руки такі тендітні та хрупкі, змогли так сильно та міцно обійняти мене. А її душа, що віяло теплом, красою та спокоєм. Який зігрівав моє серце крижане. Чи її обійми теплі і ласкаві, що робили з темних, похмурих днів такими чудовими та яскравими.

Та мовчання, яке було теплим солодким та приємним. Таке мовчання тільки з нею. З однієї усмішки я вже готов відати життя. То хто вона? Просто подргуа?

Та поки він мовчав, вона зникла з моста.

Як 20 років тому

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі