Ми одне з поколінь ...

Ми одне з поколінь,

Що бачило світ без війни.

Хоч як завжди —

Того й не цінувало.

Стукіт крапель дощу,

Нам замінить сирени виття.

І частіше до сховища,

Ходять люди, ніж в бари.

Подивися на сонце.

Прийшов новий день!

Хай летять всі проблеми,

У небо, тютюну димами!

Ми шукали розради,

У чарці, на дні.

І лише порожнечу, звичайно,

Ми там здобували.

Живемо, у мутовані,

Смерті часи.

Але радість життя.

Все одно не втрачаєм.

Подивися на небо.

Прийшов новий день!

Хай летять всі проблеми,

До сонця, тютюну димами!

Так, ми те покоління.

Що лиш вчиться жити в війні!

Й нам плювати тепер,

На довгострокові плани.

Тепер лише рахуємо ночі,

Не роки, не дні.

І встаєм щоранку,

Хоча й життя такого ми не обирали.

Подивися на світанок.

Прийшов новий день!

Хай летять всі проблеми,

До сонця, тютюну димами!

Подивися на сонце…

(Прийшов новий день...)

Хай летять...

(Тютюну димами...)

Ми ще тут.

(Ми ще дихаєм, в ритмі з містаим!).