Очі
20025
В очах вогонь, палає, іскриться, дає тепло і надію, та коли морок, сум і гнів його оточують, то він бореться як може, та він не вічний, не вічна його надія, його тепло, що стає, як крига, холодна та бездушна. І в останню мить ти можеш побачити в очах вогонь, що так горів, та вже забутий у пітьмі
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯