Кредо

У вашому вірші є дуже глибокий філософський підтекст про те, що війна - це не лише битва за території, а й боротьба за право залишатися собою, за право на власні "кольори". Ваш герой тримає світ на своїх плечах не через ненависть до ворога, а через вірність своєму "кредо", своєму внутрішньому світлу. Це і є справжній гуманізм у нелюдських обставинах: коли автомат у руках лише тому, що в серці - любов. Дякую за ці образи. Вони допомагають побачити за пікселем і металом живу душу, яка попри все плекає свої барви. Пишіть ще, у вас чудове відчуття ритму та емоційної напруги!

Дякую вам за відгук. Так, ви праві, за пікселем жива душа. У військових часто глибока мотивація бути там, де вони є. Можливо, цей вірш навіяний власними стосунками, тут вже дійсно щось перетинається із власним досвідом на відміну від книги)

Красивий вірш 🥲 Особливо останні рядки. Хочеться їх запамʼятати)

Дякую 🫂 Аби усі повернулися до своїх половинок живі і здорові 🤞🏻

За що ж так пронизливо, Наста

надихнулася вчорашньою розмовою🥺

Я так і зрозумів.) дуже щемко і ніжно вийшло

дякую 🫂🫂

Дуже чутттєвий вірш 🥺

дякую 🫂