Жодного слова

І жодного слова не вдасться сказати,

Уникнути правди в своїй голові.

Не зможеш собі, як гарніш, прибрехати,

Чи стати цілісним — не у собі.

Замовкніть. Заткніться. Дайте спокою.

Невже на поталу моя вам душа?

Та вітер гуляє по проклятім колу —

Собою єдиним напевно й пиша.

У гордості — сталь, у гордині — згуба.

Я свій початок і я свій кінець.

Поправ, друже мій, на голові чуба,

Підніми очі — отримай вінець.

Сплески і плюски, багаття й жаринки —

Усе є і ціле, і половинки,

Розсипані вітром по дикому полю,

Щоб прорости, отримавши волю й щасливу долю.

Краплинки-сльозинки омиють буття,

І знову почнеться по-новій життя:

Де радість і сміх, де сльози і відчай…

Лиш не зачиняйся — просто відчуй це.