Говори мені

Говори мені, говори мені, говори — тільки лиш говори.

Тихим голосом, теплим гомоном чи усмішками з темноти

Моніторів, екранів, динаміків — красно дякую, пане прогрес,

Що крізь простори і крізь хроноси найпрекрасніше із чудес,

Найжаданіше, найбажаніше тихим шелестом перешкод,

Найінтимніше, найкрасивіше рідних тембрів, частот і нот...

Через простори, через хроноси, через сотні «але» і «ні»,

Так природно і так беззахисно говори, говори мені.

Може, згодом воно й розлюбиться, переплавиться в сум і щем...

Але доки ще не минулося — говори, говори іще.

24.02.2026