Відболить
10022
Я бродила шляхами чужими,
Відчувати хотіла любов.
Наче нею була одержима...
На краю. Без вагань та умов...
Чи коханням судилось зітліти
Й самотою пізнати біди?
Ще чекала узимку на квіти,
А весною на спілі плоди.
Пізнавала тебе у картинах,
Відкривала сторінку нову.
Ти мені без жалю, на частини...
Різав серце і душу живу...
Може завтра боліти не буде
Та на вечір спокійно засну?
Хоч кілок ще пульсує у грудях,
Все ж вдихаю з повітрям весну...
©️ Любов Інішева (березень 2026 р.)
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯