ДВЕРІ
00029
Кароока доле ти,
З руди́м пасмом на щоці.
Одне одного знайти -
Ворожіння по руці:
Перехрестя ліній там
Знов співпало. То ж тепер
Ми віч-на́-віч, сам на сам...
Та між нами скляні двері.
Відчинити стрімко їх!
Дарувати губ тепло!
В дотиках долонь легких
Все пробачить, що було!
І, звичайно, через мить
Увірвусь до тебе я...
... Але поки зроблю вдих
Й пошепки позву ім’я...
17.06.2011
Зазирніть в буктрейлер!
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯