Північ — Південь

Північ зустрічає нас прохолодою,

Хоч гріє південь барвами ночі.

Місяць висить за чиєюсь згодою,

Наче спостережливі очі.

Мовчить північ, кажучи без слів

Промовисту й болючу правду,

Яку потягнути замало волів;

Яка не потрібна нікому здавну.

Мовчить південь, шепочучи казку

Про теплі залишки долі…

Нагадує полишену праску,

Що згорить від власної «волі».

Північ — то південь, чорне — то біле.

Кольори контрастні й не милі.

Нагороджені будуть, не хто заслужив,

А інші, принагідно хто прислужив

Тимчасовій і збудженій силі.