Але це сон

Наснилось весна прилетіла у пізню осінь.

У осінь таку, що здається лиш крок до зими.

Кохання упало на сиве моє волосся.

Кохання, якого зовсім не чекали ми.

Наснилося губи цілую твої і очі.

І крила кохання нас двох підіймають в рай.

Наснилися ночі кохання, шалені ночі.

І ти, ти шепочеш — кохаю тебе, ти знай.

Приспів

Але це сон, це тільки сон,

Там чути голос твій і сміх.

Але це сон і знаю я,

Що так кохати, мабуть, гріх.

Але це сон, це тільки сон.

Можливо, я його намріяв.

Але це сон, це тільки сон.

Та в серці жевріє надія.

Наснилось в обіймах стрімких ми з тобою згораєм.

Твій подих на шиї моїй, що пече мов жар.

Ми йдемо по краю, й його не переступаємо.

Наснилось кохання п’ємо, мов п’янкий нектар.

Наснилося, як я дарую красиві квіти.

Наснилося, як я в коханні тобі признаюсь.

Наснилось пальці цілую твої, щоб зігріти.

Й тебе обіймаю і втратити тебе боюсь.

Приспів той же.

Наснилось ми разом і більше вже не потрібно.

Ховати свій погляд і стримувати свій крок.

Ми п’ємо кохання і серце частить так дрібно.

І крила кохання підносять аж до зірок.

Наснилось, а вранці знов маски і знов мовчання.

Ми навіть удвох про це ні слова ні-ні.

Лиш погляд скаже про пізнє моє кохання.

Про сон, що ми бачили разом в моєму сні.

Приспів той же.