"Прийшла війна в мою Країну"

Прийшла війна в мою країну, на крилах, ангела пітьми,

Затьмарила собою днину, стоптавши правду чобітьми.

Усюди кров, а їй замало, замало тих страждань що є,

Вона ще більше їх приносить і злим дощем на землю льє.

Прийшла війна, дітей забрала, малих, великих і старих,

І на далекому Уралі, сміється карлик, наче псих.

Прийшла війна "асвабаждьонна", і полонила всі міста,

А потім всіх "асвабаждала", людей від власного життя.

По всіх місцях де лише була, залишила свої сліди,

Сліди насилля, злоби й крові - сліди нікчемної орди.

Війна забрала в людей душі і просто знищила життя,

Лишила хлопчика без мами і по домам, своє сміття.

Вмочивши руки в кухль з водою, на цілий світ кричать - "...не ми",

А кров засохла аж до шиї, їх не назвеш уже - людьми.

Моя країна вся палає, її жива душа болить,

А її люди захищають, й до смерті будуть боронить.

Прийшла війна в мою країну, і вибрала для свої справ,

Народ, що крові прагнув з давна, і сам на неї натякав.

Народ, який живе минулим і не бажає майбуття,

Наклав на себе власні руки, і вже немає вороття.

Війни ніколи не було б, якби її не сотворили,

Дохлявий деспот й сатана, у бункері договорились.

Хотіли з Бога посміятись і знищити Його народ,

Та сміхом зараз і не пахне, зазнали тяжких перешкод.

Увесь народ, що Українці, ті що країна в них - "Одна"

Тебе війна, зустріли сміло, безодня жде до свого рва.

Бо з нами Бог, Він нас боронить і витирає сльози нам.

Він нам дає все нові сили, щоби нести розплату вам.

Прийшла війна, і зруйнувала, всі наші мрії і діла,

Нам вже нема чому радіти, хороним ріднії тіла.

Міста горять, в селі палає, усе спалила вмить до тла.

Усе зламала, роздробила, серця позбавила тепла.

Чому прийшла ти, зла потворо? Чому торкаєшся мене?

Ти знаєш кара повернеться, і плата твоя не мине?

Всю біль, яку ти принесла і наситила мої діти,

За все прийде Небесний чек, і будеш сповна ти платити.

Ти думаєш, що Бог не бачить? Або ти думаєш - глухий?

Тепер весь світ уже побачив, у свому серці ти лихий.

І Бога там у нім немає, як і немає каяття,

Ти думаєш, що меш щасливий, забравши в іншого життя?

Я не прощу тебе війна, як і твоїх творців потворних,

Я не прощу твої діла, і твого царства всіх придворних.

Не буде вам уже прощення, і каяття вам не дано,

На вас чекають вічні муки і вічнеє пекельне дно.

Страшний 2022-ий