Стан

Пливу, течу, лечу.

Маю на увазі просто пересуваюся під дією більшої сили.

Керуючись емоціями палаю як сірник,

А потім знову пуста і гола посеред сцени наповненої зали.

Живу, по правді - існую,

Їм не корисну їжу, клею пластир на рану,

Але ніколи по справжньому не вірю в свою мету.

Без сил наївна істота, що вірить що далі трохи краще.