Ллє

Гай, світить Сонце.

Рай, заповнються блиски.

Гай, сюди! Вода ллє!

Вона ллє! З джерéла ллє.

Городяни! Громадяни!

Наш двір! Наш дім!

Прийшли усі.

Вони бачать, вони чують,

Вода ллє, з Риму ллє.

Відра в руки і вперед,

Тягнули всі,

Навіть діти.

Тримались всі і йшли.

До себе, як?

Вона не вистачить для всіх!

«Тримайся на відстані,

Бо ще Нептун знесе тебе».

«Знесе куди?

Це ж канал!

У ній вода,

По ній плавають,

Хоч мрій до світанку.

Вильє відрами все,

Тоді висохне канал,

І ніхто не зійде з глузду».