Вогонь кохання
Багаття рветься із грудей,
горить вогонь кохання.
Співає серденько пісень
про вічне, про бажання.
І не важливо скільки літ,
юнак чи може старець,
кохання залишає слід,
ти завжди його бранець.
І ти, красуне молода,
заручена з коханням.
Танцює осінь золота
навік з твоїм бажанням.
Проходить чарівна зима,
і знов танцює осінь,
а спокою в душі нема
і сил сказати: досить!
Надворі вже цвіте весна,
що цвітом всіх бентежить.
Кохання всім несе вона,
яке за нами стежить.
А потім схопить тіло вмить
і душу не відпустить,
серденько більше не болить,
у нього весну впустить.
І прийде літо вогняне,
що роздягає сміло,
та палить серденько п'янке,
лишає втоми тіло.
Багаття рветься із грудей
і ще танцює осінь.
І знову ніч міняє день,
коли сказати: досить?
Немає часу, знову ніч,
зима, весна і літо.
Кохання з нами віч-на-віч,
воно горить над світом.
(січень 2022 р.)
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.