Вогонь кохання

420204
Публікація: 17.08.2022
Вірш
Завершено

Багаття рветься із грудей,

горить вогонь кохання.

Співає серденько пісень

про вічне, про бажання.

І не важливо скільки літ,

юнак чи може старець,

кохання залишає слід,

ти завжди його бранець.

І ти, красуне молода,

заручена з коханням.

Танцює осінь золота

навік з твоїм бажанням.

Проходить чарівна зима,

і знов танцює осінь,

а спокою в душі нема

і сил сказати: досить!

Надворі вже цвіте весна,

що цвітом всіх бентежить.

Кохання всім несе вона,

яке за нами стежить.

А потім схопить тіло вмить

і душу не відпустить,

серденько більше не болить,

у нього весну впустить.

І прийде літо вогняне,

що роздягає сміло,

та палить серденько п'янке,

лишає втоми тіло.

Багаття рветься із грудей

і ще танцює осінь.

І знову ніч міняє день,

коли сказати: досить?

Немає часу, знову ніч,

зима, весна і літо.

Кохання з нами віч-на-віч,

воно горить над світом.

(січень 2022 р.)

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі