Тепер вам з цим жити

Мотузка тихо ковзає бруском

На ньому сімдесят і два відсотки

Й як вехаес в режимі перемотки

Всі спогади проходяться катком

Ось двір шкільний, побрав би його чорт

Ось універ, туди ж йому дорога

Життя — суцільная пересторога

Що вже ось-ось і випадеш за борт

Відклав мотузку вбік і лезо взяв

Не хочу залишатись без страховки

Як переважу міцність той вірьовки

То добре, аби щось в запасі мав

Прожив, немов один. Хоч між людьми

Та все одно все сам, усе осібно

Немов десь пропустив пункт з шрифтом дрібним

Де була заборона слова "ми"

Шестизарядник, трута, дробовик

Хоч щось із цього спрацювати мусить

І от вже мотузок потроху душить

Та я ще тут, та я іще не зник...

Сьогодні не взяло мене нічим

А я старався, сука, як востаннє!

Лишилось випить трути на прощання

І, з дозволу, відкланятись за цим.