Вставай, Марія

Вставай, Марія!

Вставай світило

Вставай, борися за свою мрію!

Вставай! Кажи що тебе бісило

Кажи, як тобі в кінці тренувань душа боліла

Яка злоба на фальшивих друзів, колег твоїх кипіла

Кажи, чого боялася говорити нам прилюдно

Скажи, що тобі з ним навіть дружити було паскудно

Не давай кожному другому щоб твою топтали любов

Не кажи співкомандникам де твій розходиться шов

Не дивись на інших так, як жінки загалом нам заздрять

Не падай, Марія, бо жінки кожен день таких як ти гасять

Це було сміливо, піти з місця не найкращих розмов

Удачі, дівчино, якщо ж пішла під сильний Кайзера покров

Бувай, Марія, вступай в життя романів і віршів

За своїми книжками, за кар'єрою човнів

І скоро знову всім змагання нагадають про себе

І знову ніхто не звернеться з підтримкою до мене

І затремтять від хвилювання руки з Молитвою Го́рькою

І почнеться на драконі веслування з Ранковою Зорькою