Пригоди піратів

Що ж, нарешті, допливли –

сонце, тиша, білий мис…

ЗалишИлось зовсім трішки,

віднайти у скелі скритку –

у душі співала скрипка.

Тільки-но не все так просто,

як здалося тим матросам.

На тім острові чекало

відчаюг пригод чимало.

Чи ще буде ласим сало?

Жив там моторошний дух:

в днину бив зелених мух,

по ночах ходив, блукав,

звірів диких поганяв

і скарби оберігав.

Те, не знали розбишаки,

на пісок ступили радо

і пішли шукати злато

стежкою “куди поверне”,

до підземної каверни.

Довго дибали – шукали –

раз по раз листок виймали,

тицяли носи в малюнок,

жваво вели розрахунок…

Тінь за спинами ковзнула.

Оглядалися нервово.

Факля* згасла. Луна кволо

кинула тоненький промінь

у щілину скельних зломів –

з страху в горлі пересохло.

*Факля – факел, смолоскип