Світлість.

00032
Публікація: 08.04.2026
Вірш
Завершено

Це ж яка була його неудавана перед нею світлість,

що заради нього вона згорнула книгу  і зійшла по руці.

Де би він ще зустрів таку жіночу миловидність,

що ніжно без страху торкається його щоки.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі