Кошмар (4)

Я з жахом ухопився за лице

бува на ньому виростають крильця.

Я владі сну нечутно підкорився

неначебто добродій Чуанци.

Немов метелик мертва голова

я по світах самотньо кружеляю

та з ями чорного Едгара викликають

мої необережнії слова.

Веду життя здорове і просте:

щодня обкурююсь, в суботу напиваюсь,

з девотками танцюю голі вальси.

Борги чекають. А процент росте.

Я добре сплю. Я їм із апетитом.

Пишу. Читаю. Чую голоси.

Мене чувак на гендель запросив.

Надворі сонце. Незабаром літо.

Та наглий сон запону розідрав

і очі вибалушились тривожні:

Комасі я просторим храмом став 

мене збудила візія неложна:

тарган у мене носа осідлав

і в яму рота загляда побожно.