Другий місяць
12.10.2026
Я все більше слідкую за Лілі. Помітив, що Ясен виявляє до неї інтерес: намагається заговорити, підсовує книги; не тисне, завжди ввічливий (але більш щиро, не так, як з дорослими). Це він так залицяється? Не знаю…Але Шрапнель розповідала, що любить саме таких хлопців. Розумних, тактовних…і в окулярах! Сьогодні бачив, як він тримав її за руку й вона не виривалася!
Інші хлопці часто кепкують з Ясена. Таке важко не “підслухати”. Наприклад Викрутка (однорукий, один з Гончих) називав його “дворецьким на побігеньках” через його ґречність і звертання до Лілі на Ви. Ну, а що? Взагалі, згідно правил етикету, до малознайомих людей, старших дванадцяти років звертаються на Ви. Чемний хлопець.
Нарешті з'явилася нагода запам'ятати “маркер” Аурелії — секундна одностроння посмішка.
Я оце дивлюся на обличчя моєї пацієнтки…З одного боку вона в шоці, бо розповідала, що виросла в соціальній ізоляції й вона ще нікому ніколи не подобалася. А з іншого — вона кайфує! Так радий за неї!
Взагалі, в інтернаті немало парочок. Наприклад той самий Викрутка й Мавка (дівчина з анорексією, вона часто ходить босоніж й вплітає квіти в волосся). Лицемірно виходить. Але той “завойовував” свою партнерку більш жорстко — ходив і набридав їй. Тому не знаю, чи справді Мавка його кохає. Справжня любов у Крука з Вишнею — от уже дві краплі води! Гуляють разом, їдять разом, вчаться разом…
15.10.2026
Вперше описую повернення додому. Їду до свого хлопця Анатолія. Так, хлопця. Бо я — гей. І цього ніхто крім нас не знає. Я параною, щоб на роботі про це ніхто не дізнався, бо знаючи директора й його картину світу — мене моментально виженуть. А я не можу покинути тих дітей…
Навіть батьки не знають. Думають, що я живу з другом, винаймаємо житло. Але насправді — з'їхався з Толіком. Його квартира — подарунок батька на повноліття, стиль джапанді. Люблю його: домінанта —теплі світлі тони, акценти — холодні тони.
Коханий завжди зустрічає мене неймовірно смачним обідом. Ми розподілили обов'язки: я заробляю гроші, він — займається хатніми справами, оскільки працює вдома. Він — архітектор.
***
Сьогодні ніч була особливою. Ми кохалися. Я — пасив, але взагалі не комплексую. Для мене це не приниження. (Ті, хто думають протилежне — мізогіни. Огидні створіння.)
Це — пік довіри та близькості; коли, здавалося, навіть душі зливалися в одну. Цього разу в мене нарешті вийшло повністю розслабитися, коли він був всередині. Вібрація, погладжування, поцілунки на моєму тілі — все це зносить мені дах від задоволення.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!