Третій місяць
25.11.2026
Сьогоднішня сесія з Шрапнеллю була особливою. Домінантною була Аурелія. Неймовірна рідкість! Але чому?
Тому, що Лілі тепер зустрічається з Ясеном! Тим самим! З того, що я знаю, це її перші стосунки в житті! Потрійно важливо! “І…І ми обіймалися довго-довго, а потім він поцілував мене в лоба!“ — іскрилася Аурелія. “А ще ми бісексуальні! — раптово викинула вона, — Але Діана й Сена забороняють про це розповідати…Та я вважаю, що Ясен має знати, тому і йому сказала”. Я аж відкинувся на кріслі. Заздрю її сміливості! В неї є хоча б двоє людей, з ким можна поділитися, на відміну від мене.
Лілі показала йому, а тепер уже й мені, наповнення своєї скриньки (металевої, на замку). Там були кілька колод таро, два маятники, пляшечка з чорнилом, перо, скетчбук.
— А це що? — я показав пальцем на сірий прямокутний предмет.
— Це мій Pocketbook, — пробубоніла вона, — йому вже три роки…і він сів місяць тому. —От би його десь зарядити, там було стільки книг!
Я згадав про політику “без гаджетів” в інтернаті. Дурня повна. Це було зроблено, щоб контролювати дітей! Лілі ховала навіть електронну читалку, боялася, що її заберуть. Може притягнути сюди павербанк?
29.11.2026
18:06
Я помітив одну нетипову дівчину — Лорі (кличка). Вона вдягалася дуже відкрито, носила яскравий макіяж. Як би сказали бабці й дідки на лавках — виглядала, як повія. Ще Лорі дуже часто крутилася біля хлопців й одного разу біля мене. Намагалася звабити. Хотілось їй сказати: “Сонце, навіть якщо б я був гетеро, в тебе нічого б не вийшло. Бо ти — дитина, а я — не кончений збоченець”. Її поведінка підштовхнула на роздуми. Від її сусідок по кімнаті я дізнався, що…її зґвалтували, в дванадцять років; і в неї дистрофія. Коли я це почув, в мене став ком у горлі, мало не стало серце. В голові каша, говорити не зміг. А потім все стало на місця. Гіперсексуальна поведінка — механізм захисту психіки від повторних дій. Один з варіантів реакції на подібну травму.
Й замість допомоги, заяви в поліцію, батьки просто здихалися її!
Мене ніби вдарила блискавка. Майже всі діти тут не мають критичних фізичних або розумових вад для постійного нагляду над ними й нездатності самообслуговування. Їхні батьки…Ні, я цих виродків не можу так назвати. Вони — просто донори! Як тільки вони відчули хоч якийсь натяк на вимогу їхніх додаткових зусиль — позбулися своїх нащадків як сміття! Або зламаних речей! Лише одиниці тут потребують спеціалістів для догляду!
Чорт, в мене папір пішов хвилями від вологи!
20:10
Сьогодні прибіг додому раніше, не зміг впоратися з емоціями. І як я доїхав без аварій в такому стані? Толя зустрів мене на кухні, вже закінчив готувати вечерю. Він зробив мені чай, обійняв, приголубив… За які заслуги мені дістався такий янгол?!
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!