Таємне

Чарівна дівчина плела собі коси

А він дивився на неї скоса

Лились компліменти з його уст

Росла її прихильність як бузковий кущ

Та не знала вона намірів прихований

Глибоко всередині захованих

А очі його сяяли, мов зорі в темну ніч

Вже думав він як тіло її покладе в піч

А з-за вікна їх наглядав

Прохожий, що все краще них знав

Посміявся заливисто

І пішов далі по доріжці звивистій