4. Transit spring.
Вона танцювала. Заплітала краплі дощу у прозорі в безлічі коси. І ті коси підхоплювали вітри та стрімкими потоками їх розвіювали у просторі темному, ночі війни....
Вітри гасили пожежі цієї війни, безглузда яка, розбухла від крові. А переплетені в безліч стрічок одна з одною - хвилями тихо спадали тумани, барвисто вкривали руїни...
І співала вона! Радісними піснями вела за собою. Дарувала свята та розваги. Зрушувала хмари похмурі у небі бурхливої зливи. У сяянні сонця прокладала цвітінням шляхи до кохання. І світ радів, веселився у ритмах манливих танців з піснями. Степи та ліси прикрашались листям та квітами... - обпалені, зранені тим листям та квітами вітали її, ту, що їм дарувала надію...
А вона ішла собі далі. Привітна, усміхнена, світла та безтурботна. Прекрасна, красива, чарівна - переступала через стогони, болі та крики, через вбитих. зранених та закатованих... - оминала злочин та катування. Ронила квіти в степу, у полях та зелених гаях. У на пів згорілих садах в коханні дзвінкі солов"ї прикрашали трелями світ, коли місяць освітлював землю...Коли вона проходила повз мертві оселі, села, міста...
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!