.43

Все так, неначе я цілу вічність

бездумно плентався вздовж узбіч

- і тисяч доріг всюдибічність

дражнила мене всюдибіч.

Такий порядок привив відразу

до мрій екзотичних прикрас.

Таке відбувалось щоразу,

траплялось кожнісінкий раз:

над сумом вулиць нависнув геній,

в гучних об'явах себе згадав

- наповнились киснем легені,

пришвидшилась млява хода.

Дарма, що знову в дрімучі хащі,

старим пером у новий завіт.

Інакше не буде - нізащо.

Сприймай несприятливий світ.