На різних орбітах

Він помирав у мене на руках —

мій друг, з яким ділили крихту хліба.

З яким вогонь — легкий і теплий птах,

бурхливі ріки — лиш джерела ніби.

З ним і біда бідою не була,

і гори не здавалися чужими.

Його життя війна собі взяла —

душа звільнилась і до неба лине.

Я — на землі. І тут кипить війна,

вона лютує і карбує кроки.

Ламає долі і життя дотла,

і вже не дні рахуємо, а роки.

Він помирав у мене на руках —

тепер живу я згадкою про нього.

Іду крізь бій, атаки, стиглий жах,

несу всі болі й молитви до Бога.

Він помирав у мене на руках —

тепер ми з ним на різних вже орбітах.

Його немає… Та він є у снах,

у зорях, сонці і яскравих квітах.

20 травня 2026 р.