Підлий Нечитун

Коли читаєш книгу

З друзями чи один,

Тоді приходить іноді

Страшний Нечитун.

Коли ж ти пишеш глави,

Новели чи романи,

Буває, загляне

Противний Неписун.

Він ховається усюди:

У темному комоді чи в старих листках.

Він їсть мої нерви й хоче мого забуття.

Немає в нього ні совісті, ні каяття.

Підлий Неписун

І брат його —

Ще гірший,

Клятий Нечитун.

Десь далеко ходять люди,

Яким незвичні ці проблеми.

Десь далеко вирубували дерева,

Аби я нічого не написав...

Коли сидиш щоночі

І будуєш свій сюжет,

Постійно підбиває

руку саме він —

Паскудний і лінивий

Маленький Неписун.

Він ховається усюди:

У рукописах і покинутих поемах.

Він їсть мої нерви, хоче мого забуття.

Немає в нього ні совісті, ні каяття.

Підлий Неписун

І брат його —

Ще гірший,

Клятий Нечитун.