Цвіркуни
00022
Згорять всі автівки
Згорять всі дома
І квіти погаснуть
Мабуть як і я
І буде лиш попіл
І буде лиш плач
Який не вщухає
Як той ураган
І душі, як крики
Ідуть в нікуди
Бо інші народи не знають біди
Не знають як здригнутися
Під час тієї грози
Коли наші хати згорають В нікуди
Не знають вони
як смертельно співають ті цвіркуни
Що аж під ранок у жаху прокидаємося ми
Чекаєм одне , коли прилетять
Ті залізні птахи , вони так влучно
Співають , як ті цвіркуни
Так тихо і гарно
Немов колискова
Яку нам співали і співають і досі...
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯