Солодкий Цукор
— Ти жінка! — вирвалося в нього.
— Ого, а ти спостережливий, — хмикнула незнайомка, окинувши його оцінюючим поглядом.
Принц намагався підвестися, але мотузка не пускала.
— Слухай, я тобі вдячний за порятунок, але може вже розв’яжеш? Мотузки тут явно зайві.
— Ні, — спокійно відповіла вона. — Ще не вирішила, що робити з таким трофеєм.
— Трофеєм?! — обурився Едвард. — Я, між іншим, спадкоємець престолу!
— Це я якраз добре знаю, пане Цукор. — враз насупилася дівчина. Різко смикнувши за мотузку, вона змусила принца підвестися і підійти ближче.
— Хто ти така? — прошепотів він, ніби зачарований її темними очима.
— Та, хто врятувала тобі життя, — хитро всміхнулася вона. — І та, хто вирішить, що з цим життям робити далі. Час сплатити борги, Цукорику.
1601506
⋯