Нарешті Літо…
20036
Весна, що радісно влетіла,
Швиденько справи всі зробила.
Сади розквітли, запахтіли,
Птахи додому прилетіли.
Метала блискави та грози,
Неначе кидала погрози.
Під звуки грому танцювала,
Чечітку вправно вибивала.
Трава росте і цвіт буяє,
На Літо сонячне чекає.
А Вітер, що плясав з Весною,
Втішаючись її красою,
Приліг в садку, погладив квіти —
Так Літо вирішив зустріти.
Прийшла заграва, спалахнула
І зникла, мов хвостом майнула.
Минула ніч, вже ранок вмився,
Всміхнувся, Літу поклонився.
Воно ж веселе та рум'яне,
Іскрилось сяйвом полум'яним.
Все теплим сонечком зігріто.
Ура! Нарешті! Літо! Літо…
05 червня 2026 р.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯