Я

Я питаю себе: чому виникає знищення?

Питаєш мене: коли настає народження?

З'являється дитя-індивід

"Ма!" "Та!" , а може "Привіт!"

З латини неподільне, але я ще не я?

Мамо, тату, кожен: "А-а-а-а-а-а-а!"

Ніхто не впізнає себе до трьох літ

Лунає звуком щемливе "Я" політ

Вигукує: "Я"! "Я!" "Я!", а це "Ти!"

"Я сам!" "Я сама!" , а я бу-у-ду не ти-и-и

Стаю особистістю з появою свого, мого:

Его не хоче підкорятися суперего та ідо

Бунтую проти не "Я", взаємодію з моїми "Я"

Знаходжу серед неподільного "Ми"

Приховане інше "Я", а не просто "Ти"

Я і ти стаємо знайомими, колегами,

Друзями, коханими, рідними – "Ми"

Решта є невідомими – "Всі" на "Ви"

Любимо, ненавидимо один одного

Живемо, вбиваємо один одного

Знищення починається з поранення

Від іншої особистості до існування "Я"

Навіщо інші "Я" нищать решта "Я"

"Я" хіба не "Я?" – Має бути лише "Я!"

Підкоряються решта заради когось "Я"

Людської смерті більше аніж природної

Апріорі

Зріла – можу зробити вибір свого буття:

Між народженням чи знищенням життя?

Не вималаю "Я": обставинами, труднощами

Допоки "Я" жива: думками, діями, мріями

Бачу перші та останні потоки інших "Я"

Не всі проходять етапи самобуття

Доки щось не забере чиєсь життя

Чи хтось, чи хвороба, чи власне сама

Смерть – нікого не облишить вона

Старість часто це про тіло

Я не хочу звучати тлінно

Буду жити до останнього

Втілюю все до творчого

Я житиму поки про мене

Пам'ятають мої люде!

"Я"

"Я"

"Я"

Протягом життя шукаємо "Я"

Де Я серед інших "Я"

Чогось називають ми

Якщо разом я і ти?

А Ви: величне ти чи ми?

Хто всі "Я?"

Народження проти знищення

Завжди мають призначення

Виникнення несвідомого

Поза досвідом апріорного

Я побачу твій шлях:

Від початку до кінця

Ти побачиш мій шлях:

Від початку до кінця

Але ні я, ні ти:

Не впізнаємо народження та знищення "Я"

Кожне життя – це особистий досвід

Яке по-своєму – опановує часом світ

06.05.2026