Пори року

Літо. Спека. Сонце плавить асфальт,

Він потече, як з вулкана базальт,

Ніде сховатись, навіть у тіні,

Думки кіплять у цій жарині.

Вони проклали стежину туди,

Де річки блакить і скоро сніги,

Там, де тумани стоять щоранку,

Осінь із дощами стука до ґанку.

Де думки зі швидкістю гірської ріки

Мчать туди, де морози близьки,

Де льодом укрита поверхня води,

До Нового року — години, не дні.

Замерзлі думки неквапливо течуть,

Та скоро сніги і заметілі пройдуть,

Природа проснеться, промінням зігріта,

Чекати недовго — знов буде літо.