Бумеранг

Тінь відлітає у прірву похмуру,

Вітер рве й топче високу траву.

Час б’є каміння фортечного муру,

Кидає з розпачу в серце стрілу.

Слово, що кинули зопалу вгору,

Колом іде через ніч і туман.

Вчепиться ціпко в сумнівну опору,

Стримає серце, немов талісман.

Світло і спокій, що роздано людям,

Теж не зникають в безодні глухій.

Теплим прибоєм повернуться в груди,

Стишать тривогу і змиють гріхи.

Все, що кидаємо в синій туман —

Колом вертає нам бумеранг.

15 червня 2026 р.